На Закарпатті мобілізували чоловіка, який мав бронювання — юрист прокоментував вирок суду

Військовозобов'язаний чоловік 8 лютого 2024 року намагався виїхати за кордон на законних правах, оскільки мав бронювання від мобілізації. Проте на кордоні його зупинили, доставили до військкомату, де він пройшов військово-лікарську комісію, та скерували до військової частини для проходження військової служби.

Про це повідомляє 24 канал. 

Що відомо про ситуацію

У лютому, під час спроби законним шляхом перетнути кордон, чоловіка доправили до ТЦК, а згодом до військової частини на службу. Оскільки він мав бронювання на роботі до 16 лютого 2024 року, чоловік подав позов до суду щодо прикордонного загону, в якому просив скасувати мобілізаційне розпорядження та направлення для проходження військової служби. Проте суд не скасував мобілізаційне розпорядження.

Рішення суду

Закарпатський окружний адміністративний суд 16 травня 2024 року заявив, що військовозобов'язаний під час мобілізації не повідомляв працівників ТЦК та СП про наявність в нього права на відстрочку, також не надав доказів щодо бронювання.

Також інформації про бронювання не було на спеціальному військовому обліку за даними автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) "Оберіг".

"Жодних документів, які б підтвердили наявність підстав для надання чоловіку відстрочки від призову на військову службу, не надходило. Внаслідок цього суд дійшов висновку про те, що чоловік можливістю реалізації права на відстрочку від призову та оформлення його у відповідний спосіб, не скористався", — заявив суд у своєму рішенні.

Що з цього приводу каже юрист

Юрист Андрій Ракущинець у коментарі Суспільному наголосив, що варто звернути увагу на підстави винесення рішення суду:

1. Виключення з військового обліку в мирний час не є тотожним виключенню з військового обліку у воєнний час, оскільки підстави та перелік хвороб різні. До того ж цей перелік не є статичним та періодично коригується і в період воєнного стану. Тобто особа, яка не підлягала мобілізації, наприклад, рік назад, наразі є придатною. Саме тому і дають відстрочку з цих підстав на шість місяців.

2. Особа отримала відстрочку, однак не вжила заходів для повідомлення ТЦК та СП про наявність такої відстрочки.

3. Позивач неправильно сформулював позовні вимоги, оскільки оскарження мобілізаційного розпорядження не є належним способом порушеного права, а порушень у видачі наказу про зарахування до військової частини суд не вбачає.

"Це рішення суду не буде мати якесь юридичне значення для інших подібних випадків, оскільки в Україні не діє прецедентне право. Однак висновки суду загалом узгоджуються із судовою практикою, що саме позивач повинен довести свою правоту в суді", — пояснив юрист. 

Водночас він додав, що недопрацювання чоловіка полягало тільки в тому, що він не мав біля себе документа, який засвідчує бронювання, а принести вже його не міг, оскільки не міг вийти за межі РТЦК.

"Такого б не було, якби адвокатів допускали до своїх клієнтів в РТЦК — більшість таких помилок можна було б уникнути. Станом на зараз проблеми, які озвучені в рішенні суду, вже частково зняли свою актуальність, оскільки змінилась процедура бронювання, і через електронні засоби комунікації дана інформація все-таки більш ефективно та оперативно доходить до РТЦК та СП. Безпосередньо самій особі не потрібно подавати будь-які документи до РТЦК, що стосуються її бронювання. Але оновити дані, стати на облік та зробити порядок в документах необхідно, оскільки при оновленні документів буде видно, є відстрочка чи ні", — додав Андрій Ракущинець.